освітлювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
освітлювати — 1) = освітлити (робити радісним, сяючим про обличчя, очі тощо), осявати, осяювати, осяяти, осяти, опромінювати, опромінити 2) = освітлити (бути джерелом розуміння, усвідомлення чого н., робити що н. зрозумілим), осявати, осяювати, осяяти, осяти,… … Словник синонімів української мови
освітити — освічувати (зробити видним, освітленим кого / що н., наповнити світлом щось про джерело світла / світло), освітлити, освітлювати, освітляти, опромінити, опромінювати, просвітити, просвітлювати, просвічувати, висвітити, висвічувати, висвітлити,… … Словник синонімів української мови
освічувати — 1 дієслово недоконаного виду освітлювати рідко освічувати 2 дієслово недоконаного виду дбати про чиюсь освіту, знання, культуру рідко … Орфографічний словник української мови
освічувати — I ую, уєш, недок., освіти/ти, ічу/, і/тиш, док., перех., рідко. Те саме, що освітлювати. II ую, уєш, недок., освіти/ти, ічу/, і/тиш, док., перех., рідко. Дбати про чию небудь освіту, знання, культуру і т. ін. || Робити когось освіченим, обізнаним … Український тлумачний словник
освітлюватися — ююся, юєшся і рідко освітля/тися, я/юся, я/єшся, недок., освітли/тися, лю/ся, ли/шся, док. 1) Ставати видним, світлим. || перен. Ставати жвавим, сяючим (про обличчя, очі і т. ін.). 2) Одержувати світло від якого небудь джерела. 3) перен., рідко.… … Український тлумачний словник
освітлюваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до освітлювати. || у знач. прикм. Який освітлюється чим небудь … Український тлумачний словник
освітлити — див. освітлювати … Український тлумачний словник
освітлювання — я, с. Дія за знач. освітлювати … Український тлумачний словник
освітляти — див. освітлювати … Український тлумачний словник